ВУЗ ШАГ

ЗДО с.Видричка

 





счетчик посещений

Сторінка Медсестри

 

 

 

 

Оздоровча робота в дитячому садку.

Мета оздоровчої роботи в дитячому садку - збереження і зміцнення фізичного і психічного здоров'я дітей, вдосконалення їх фізичного розвитку.

У систему оздоровчої роботи в дитячому саду входять:

  • створення умов, що сприяють розвитку організму;
  • організація раціональної рухової активності дітей;
  • проведення специфічної і неспецифічної імунопрофілактики.

Для ефективного оздоровлення садку необхідно дотримуватися санітарно- епідеміологічних норм і правил. Крім того, особливу увагу слід приділяти таким заходам:

  • провітрювати у відповідності з графіком приміщення, в яких знаходяться діти;
  • двічі в день проводити вологе прибирання групових приміщень;
  • вкоротити фіранки на вікнах для забезпечення природного освітлення;
  • не захаращувати групові та спальні приміщення меблями;
  • двічі в рік виносити постільні приналежності (матраци, подушки, ковдри) на сонце і морбз;
  • двічі в рік чистити килимові вироби (влітку - прання, взимку - чистка снігом);
  • правильно підбирати і розставляти кімнатні рослини;
  • своєчасно (до початку цвітіння) виробляти покіс газонів і ділянок;
  • дотриму
  • ватися правила застосування (хлорування) і зберігання миючих засобів;під час карантинних заходів строго дотримуватися санепідрежиму.

Найважливішою умовою оздоровлення в ДНЗ є організація рухової активності дітей.

Рухова активність сприяє:

підвищенню стійкості організму до різних захворювань; зростанню фізичної працездатності;

нормалізації діяльності окремих органів і функціональних систем; появи позитивних емоцій, що сприяють зміцненню психічного здоров’я.

 

 

 

 

Профілактика і лікування порушень

постави у дітей

Сьогодні школи розвитку з півторарічного віку є набагато популярніші СІ5І гімнастичних залів, оскільки при підготовці до школи батьки вважають своїм обов'язком навчити дитину самостійно або за допомогою педагогів читати, рахувати й писати . Щоб всидіти на місці під час таких занять, дитині потрібні значні м'язові зусилля, а для того, щоб незміцнілий м'язовий корсет навколо хребта дитини витримав такі ранні навантаження, важливо підготувати малюка до цього за допомогою фізичних вправ і фізкультури. Нинішні діти мало рухаються, тому що батьки замість басейну або спортивної секції воліють обмежувати дозвілля дитини квартирою, де є телевізор і комп'ютер. Або ж навпаки, з 4-5 річного віку дітей записують одразу у кілька спортивних, танцювальний, музичний гуртки та школи розвитку, що призводить до виснаження, перевтоми та збільшення кількості неврозів з дитячого віку.

Далі до цього приєднується шкільна програма (статичне сидяче навантаження). Рідкістю стає правильна постава, поширені плоскостопість, сколіоз, деформації кінцівок і грудної клітки. У половині випадків спостерігається патологічна реакція серцево-судинної системи на функціональну пробу з навантаженням, тому що для більшості школярів 20 присідань у певному темпі є вже надзвичайною для організму ситуацією!

Профілактика порушень постави, і тим більше, лікування — тривалий процес, що потребує від дитини і батьків свідомого відношення та активної участі, адже тривале статичне сидяче навантаження буде діяти на школяра всі роки навчання.

Основою лікування порушень постави є загальне тренування м’язів ослабленої дитини. Єдиним ведучим методом, який дозволяє ефективно укріпити м’язовий корсет, вирівняти м’язовий тонус передньої і задньої поверхонь тіла і стегон є лікувальна гімнастика. Спеціально підібрані вправи служать як для зміцнення м'язового корсету, так і для формування

правильної постави у дітей, покращення рівноваги, координації рухів. Вони покращують не тільки фізичне здоров'я, але й впливають на психічні процеси людини: розвивають увагу, пам'ять, сприйняття, самоконтроль, силу волі, почуття ритму.

Рекомендований курс гімнастики для дошкільнят - 1-1,5 місяці (14-20 занять), школярів молодших класів - 1,5-2 місяці (20-24 заняття). Заняття проводяться 3-4 рази на тиждень. За рік необхідно пройти 3-4 курси ЛФК, що дозволяє виробити стійкий динамічний стереотип правильної постави.

Серед вправ, які складають комплекс лікувальної гімнастики для профілактики лікування порушень постави, можна виділити вправи з гімнастичною палицею, на шведській стінці, на гімнастичних м’ячах а також використання профілактора Євмінова.

Гімнастична палиця - широко застосовується в навчальному процесі на заняттях лікувальної гімнастики, сприяє формуванню і виправленню постави. Регулярні заняття з цим простим снарядом взагалі попереджають появу будь- яких дефектів хребта. Так положення палиці на плечах за головою дозволяє успішно корегувати поставу, змушує тримати спину прямо, розвиває рухливість у плечових суглобах, чітко фіксує тулуб в тій чи іншій площині. У цьому положенні можна виконувати нахили вперед, в сторони, присідання, скручування.

Гімнастична палиця, крім своїх спеціальних можливостей, дозволяє розвивати рухові якості, спритність, координацію і витривалість. Наприклад, цьому сприяють такі вправи як утримання палиці на долоні, обертання її однією рукою з передачею з руки в руку та ін. Вправи з гімнастичними палицями допомагають зміцнити м'язи рук і плечового поясу, збільшити розмах рухів при нахилах, поворотах, можуть використовуватися для розвитку кисті і стопи. Комплекси вправ з палицею добре розроблені, в тому числі і для парних занять.

Шведська стінка

Вправи на шведській стінці сприяють розвитку практично всіх груп м'язів, зміцненню імунітету. Шведська стінка допоможе зміцнити м'язи спини, рук, черевного преса і стегон. Вправи на шведській стінці забезпечують відмінну розтяжку і відмінний тонус. Гімнастичні вправи біля шведської стінки корисні при захворюваннях вестибулярного апарату та опорно-рухової системи. Велику користь шведська стінка приносить і тим, хто страждає хворобами центральної нервової системи (наприклад вегето- судинна дистонія)

 

 

 

 

 

Кишкові інфекції

 

Потрапляючи ззовні в шлунково-кишковий тракт, хвороботворні мікроорганізми прагнуть зайняти свою нішу - певний відділ кишківника. Влаштовуючись, вони руйнують клітини слизової оболонки кишківника і виділяють продукти своєї життєдіяльності (токсини). Своїми діями патогенні мікроорганізми не тільки порушують процеси нормального травлення - вони буквально отруюють організм людини, викликаючи сильну інтоксикацію.

Джерелом інфекції при гострих кишкових інфекціях є хворі люди та тварини.

Особлива увага влітку!

Влітку необхідно виявляти особливу обережність, адже саме в теплу пору року лікарі діагностують найбільшу кількість кишкових інфекцій. Чому так відбувається? Тепло і вологість - ось сприятливі умови для зростання бактерій: в спеку ріст і розмноження патогенних мікроорганізмів відбуваються особливо швидко.

На другому місці - свіжі овочі і фрукти, які ми вживаємо в їжу в сирому вигляді. Погано промиті, вони з'їдаються людиною, а разом з ними в шлунково-кишковий тракт потрапляють шкідливі бактерії.

Без купань у ставку чи у річці не проходить жодне літо. Зрозуміло, ти просиш дитину тримати рот щільно закритим, проте невелика кількість річкової водички все ж заковтується. Якщо з якихось причин вода істотно забруднена патогенними бактеріями, то ризик розвитку гострих кишкових інфекцій підвищується.

Ще є один шлях передачі інфекції і він банальний: через немиті руки або необроблені продукти. Прищеплюючи маляті поняття гігієни і дотримуючись цих правил всією сім'єю, ти впливаєш на найголовніші ланки в ланцюжку передачі гострої кишкової інфекції.

Основні прояви

Симптоми кишкової інфекції залежать від типу збудника. Спільними для цієї групи захворювань є розлади травлення: блювання та пронос. Блювота може спостерігатися тільки на початку захворювання або ж носити більш тривалий характер. Під дією бактеріальних токсинів розвивається інтоксикація, спостерігається підвищення температури. Людина стає млявою, скаржиться на біль у животі. Температура тіла може підвищуватися до 38-39 градусів.

Як лікувати?

В перші години хвороби необхідно зробити промивання шлунка. Для лікування гострої кишкової інфекції використовують протимікробні засоби та антибіотики: впливом на збудника інфекції вдається зупинити інфекційний процес. Обов'язковим є включення в терапію корисних бактерій - пробіотиків і сорбентів. Лікування тяжких форм кишкової інфекції проводиться в лікарні. Діток з такими захворюваннями госпіталізують в інфекційні або боксовані відділення, де пацієнти перебувають в окремих палатах або боксах (залежно від типу інфекції).

Як уберегти себе?

Ці заходи захистять вас і ваших близьких від гострих кишкових захворювань. Надійність запропонованих заходів підтверджена численними дослідженнями, практичним досвідом. Вони прості й доступні кожному. Але ефективність їх, залежить від того, наскільки ретельно,  методично, повсякденно ви будете їх виконувати. Перевірте себе, подумайте, чи стало вашою звичкою ретельно мити руки після туалету, перед їжею, повернувшись додому після роботи чи прогулянки. Фрукти і овочі варто ретельно мити і обполіскувати кип'яченою водою. Молоко і воду^ особливо якщо вона була взята з колодязя або відкритого водоймища, обов'язково кип'ятити.

Домашні господарки, ніколи не забувайте, що не можна носити хліб в одній сумці з картоплею, овочами, м'ясом. Не варто готувати кисляк з сирого молока. Не рекомендується подавати до столу сир, приготований з не пастеризованого молока, без його термічної обробки.

Батьки! Врахуйте, що діти особливо сприйнятливі до кишкових інфекцій. Слідкуйте за чистотою їх рук! Дитині можна пити тільки кип'ячену воду та їсти фрукти і овочі, тільки ошпарені окропом.

Правило для всіх: при найменших шлунково-кишкових розладах звертайтеся до лікаря. Не нехтуйте власним здоров'ям, інакше ви неминуче завдасте шкоди не тільки собі, а й оточуючим.

Пам'ятайте, що хворий на гостру кишкову інфекцію, незалежно від тяжкості свого стану, дуже небезпечний для оточуючих, така людина - рознощик інфекції.

 

 

 

До уваги батьків-вихованців ДНЗ!

Дотримання повітряно-теплового режиму в ДНЗ!

 

З метою профілактики вірусних інфекцій, дотримання повітряно-теплового режиму в ДНЗ доводимо до Вашого відома вимоги Державних санітарних норм та правил «Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України № 678 від 01.08.2013 року, зокремапункти 6.5. - 6.8. розділу VI. Повітряно-тепловий режим:

  1. Одягати дітей необхідно залежно від температури повітря та інтенсивності рухової активності. При помірній руховій активності одяг дітей у приміщеннях дошкільних закладів має відповідати вимогам таблиці.

Таблиця

Одяг дітей 3-7 років у приміщеннях

Температура повітря (°С)

Одяг

Кількість шарів одягу, що допустима

+18-20

Бавовняна білизна, сукні з напіввовняної або товстої бавовняної тканини, колготи, а для дітей 5 років і старше - гольфи

2-3

+21-22

Бавовняна білизна, сукні (сорочки) з тонкої бавовняної тканини з коротким рукавом, гольфи, легкі туфлі або босоніжки

2

+23 і вище

Тонка бавовняна білизна або без неї, легка сукня, сорочка для літа без рукавів, шкарпетки, босоніжки

1-2

  1. При вході до дошкільного навчального закладу необхідно розміщувати термометр для контролю за температурою повітря на вулиці. Прогулянки на відкритому повітрі повинні проводитися не рідше 2 разів на день із загальним часом перебування не менше 4 годин з достатньою руховою активністю та за умови раціонального одягу дітей.
  2. Взимку при температурі повітря від -4 до -10 °С і швидкості руху повітря до2 м/сек дітей необхідно одягати у зимові пальта, шуби, комбінезони (4-5 шарів одягу). При цьому допускаються ігри з руховою активністю середньої інтенсивності. При подальшому зниженні температури та збільшенні швидкості руху повітря рухову активність потрібно збільшувати. Прогулянки на вулиці дозволяється проводити при температурі повітря не нижче -16 °С і швидкості руху повітря до 5 м/сек (на дитині 5 шарів одягу). Рухливі ігри дозволяється проводити при температурі повітря від +3 до -З °С і швидкості вітру не більше 5 м/сек (3-4 шари одягу). Прогулянки дітей на вулиці не проводяться при температурі повітря нижче -16 °С або швидкості руху повітря понад 7 м/сек.
  3. Влітку під час прогулянок діти повинні мати головні убори (капелюшки, косинки). Для запобігання перегріванню на сонці частину прогулянки необхідно проводити в тіні дерев і під тіньовими навісами. Прогулянки влітку при відсутності вітру бажано супроводжувати водними процедурами, іграми з водою з використанням плескальних басейнів,- лійок, гідроіграшок. Під час дощу діти повинні гуляти під тіньовими навісами.

 

 

Медична сестра

Поради батькам щодо організації харчування дітей вдома

Режим харчування дитини вдома

        Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.

                  Привчайте дитину:

  • перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
  • під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;
  • після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.

                   Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.

                  Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі.

                  Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним.

                    Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі:

  • привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо);
  •  виховувати слухняність, пошану до дорослих;
  •  заохочувати висловлювати прохання;
  •  навчати словам ввічливості.

Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.

 

 

ПРАВИЛА  ХАРЧУВАННЯ ДИТИНИ ВДОМА        

  1. Їжа повинна бути різноманітною і складатися з різних продуктів. Корисно їсти молочні продукти, рибо, м’ясо, багато різних  овочів та фруктів. Овочі та фрукти треба їсти лише добре вимитими. Не захоплюйтеся  надмірно солодощами, мучними виробами, жирною та солоною їжею.
  2. Їсти треба 4 рази на день в один і той самий час. Якщо дотримуватися цього правила, то перед їжею з’явиться апетит, їжа буде краще засвоюватись. Користь від цього має весь організм. Вранці обовязково повинен бути сніданок, а вечеря за дві години до сну.
  3. Їсти треба повільно, добре пережовуючи. Нехтування цим правилом спричиняє шлунково-кишкові захворювання.
  4. Не можна переїдати. Переїдання є причиною багатьох захворювань.

              ЧОМУ ДИТИНА МАЛО ЇСТЬ? ЯК ГОДУВАТИ ДИТИНУ?

  Батьків дуже турбує, коли маля мало їсть. Наприклад, коли малятам виповнюється півтора-два роки, багато хто з них стають «малоїжками». Це відбувається тому, що під час грудного вигодовування в організмі маляти накопичується жировий запас, що потрібний напочатку переходу до справжньої дорослої їжі.

Дорослі часто не звертають уваги на причини поганого дитячого апетиту.

  Ну чому, коли ми не хочемо їсти спекотливого літнього дня, наші діти  повинні їсти так само, як звичайно? Насильницьким годуванням в такому випадку Ви досягнете тільки зворотного результату.

Знижується апетит і під час хвороби. Але це природно для людського організму! Так чому ж ми щосили намагаємося нагодувати захворілого малюка, умовляючи його, що чим більше він зараз з’їсть, тим скоріше видужає?  Організму просто важко в такому ослабленому стані перетравлювати їжу.  Погодьтеся з тим фактом, що немовля прекрасно знає, коли йому час їсти. І воно голосно сигналізує нам про це своїм лементом.

             Будьте спокійні! У кожної дитини від природи прекрасно розвинене почуття самозбереження, і тому голодувати вона не буде.

  А якщо Ви в родині не домовилися, і бабуся є затятою прихильницею «теорії годування за будь-яких умов», Ви дотримуєтеся демократичної позиції, а тато вважає, що можна діяти залежно від обставин, дитина дуже незабаром зрозуміє, що всіма Вами можна маніпулювати. І тоді стережіться! Їсти краще вона не буде, а от Ви з нею намучитеся. Тому, насамперед, домовтеся — змушувати малюка їсти чи ні.

      Дуже важливо, як організований у Вашій родині режим харчування. Є такі родини, в яких їдять суворо у визначений час, а є такі, де можуть перекушувати майже весь день. Мами, які дотримуються другої позиції, щиро вважають, що вчиняють добре. Адже дітям корисно дробове харчування — невеликими порціями декілька разів на день. Дотримуватися режиму харчування, звичайно, не зашкодить, особливо старшим дітям. Але неправильним буде і повне скасування перекусів. Головне — що саме ми даємо «погризти» маляті. Фрукти, несолодкі сухарики зі звичайного хліба у невеликих кількостях, сухофрукти — мабуть, буде добре. А цукерки, булочки й тістечка не повинні бути доступні постійно.

      Багатьом дітям властива одноманітність у виборі продуктів харчування. Вони люблять лише декілька продуктів або їхнє сполучення і без ентузіазму погоджуються спробувати що-небудь новеньке. Такий консерватизм може бути тимчасовим. Наприклад, тиждень маля із задоволенням їсть сир, а потім починає їсти яблука або банани. Тому не слід ставити собі за мету максимально урізноманітнити раціон дитини,  їй це просто не потрібно.

Як годувати дитину?

  •  Прислухайтеся до дитячого організму. Він сам підкаже, як і чим його годувати.
  •  Ніколи не пропонуйте малюкові їжу, щоб заспокоїти його, коли він плаче.
  •  Не хвилюйтеся, якщо іноді дитина відмовляється від вечері або від половини обіду. Вона своє потім надолужить!
  •  Не годуйте дитину під час перегляду мультиків, у цирку або театрі Такий стереотип поведінки закріплюється надовго.
  •  Не влаштовуйте «спектакль» під час годування. Наступного разу дитина взагалі відмовиться їсти, якщо їй не розкажуть казку або не проспівають пісеньку.

 

 

           

 

 

 

 

 

 

Пам’ятка для батьків

Режим харчування дитини вдома

Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.

Привчайте дитину:
* перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
* під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;
* після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.

Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.

Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним. 
Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі: 
* привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо);
* виховувати слухняність, пошану до дорослих;
* заохочувати висловлювати прохання;
* навчати словам ввічливості.

Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.

У разі епідемії гострих кишкових інфекцій чи грипу обов’язково дотримуйтеся порад санітарно-епідеміологічних станцій.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ ДИТИНИ

* Починайте з себе. Немає ліпшого способу сформувати або скорегувати звичку дитини, ніж демонструвати бажану модель харчової поведінки завдяки особистому прикладу. Пам”ятайте, що дитина повторює за батьками все, що бачить. Критичне мислення й усвідомлений підхід до харчування сформується протягом підліткового віку, однак до цього часу дитина ризикує набути стійку залежність від солодкої, жирної або калорійної їжі.

* Дотримуйтеся режиму харчування. Дієтологи рекомендують розділяти прийоми їжі на 4-6 разів. Перерва під час прийому їжі для дитини не має перевищувати 4 години, бо в такому разі організм не отримує сигналу накопичувати поживні речовини «про запас» і ефективно витрачає енергію. На скільки суворим буде режим харчування залежить від індивідуальних особливостей дитини, її самопочуття і сімейних обставин. Проте надмірна увага до часу вживання їжі може призвести до додаткової стривоженості та занепокоєння, що негативно впливає на апетит й ефективність засвоєння їжі.

* Подавайте їжу в призначеному для цього місці. Зазвичай вживання їжі в домашніх умовах відбувається на кухні, де є стіл, стільці тощо. Однак у деяких родинах заведено накривати стіл у вітальні, при цьому користуватися столовим текстилем, вишуканим посудом і приборами. Також є сім”ї, які збираються поїсти у вітальні, але не заради естетики спільного прийому їжі, а щоб влаштуватися біля телевізора. Відповідно, від ставлення сім”ї до процесу прийому їжі й залежать харчові звички дитини.

* Урізноманітнюйте раціон дитини. Не кожна сім”я може придбати дорогі сорти м”яса та риби. Проте всі мають змогу чергувати продукти харчування, доступні для будь-якого сімейного бюджету: м”ясо куряче й яловиче, рибу хек і мерлузу, субпродукти і мідії або інші морепродукти. Відмовтеся часто готувати для дитини одну її улюблену страву, ліпше запропонуйте спробувати щось нове. Завдяки цьому в дитини формуватиметься смакова цікавість. Також варто обговорювати структуру страви, її консистенцію, колір, аромат, історію та географію поширення. Усе це разом із вживанням їжі розширить словниковий запас і ерудицію дитини.

* Подавайте страви та сервіруйте стіл естетично. Привабливо прикрашена ароматна страва в десятки разів інтенсивніше стимулює зони головного мозку, що активують механізм травлення. Оригінальність подачі може вмотивувати дитину спробувати новий продукт. Надалі дозволяйте їй брати участь в оформленні страв, адже це поліпшує естетичний смак і є виявом турботи про тих, для кого готують їжу.

* Надайте дитині можливість самій визначати улюблені страви. Часто дитина змушена дотримуватися харчових звичок батьків і не має вибору. Наприклад, можливо їй і смакувала б гречана каша, але тато демонструє до цієї страви відверту відразу. Навряд чи після негативного коментаря дитина поставиться до каші неупереджено. Тому варто надавати дитині можливість самостійно робити вибір, прислухатися до власних уподобань. Вона має відчувати, що її думку та бажання враховують. У такому разі дитина почне поважати та сприймати вподобання інших людей, відстоювати власні погляди. Пропозицію вибору слід формулювати на основі додаткової альтернативи, коли основна страва є незмінною. Наприклад, кисломолочний сир – основна страва, а дитина отримує можливість обрати ягоди або фрукти, які до нього додадуть.

* Не перегодовуйте дитину. Кладіть на тарілку невелику порцію їжі. Якщо дитина відчуває, що ще голодна, вона попросить добавку. Так вона навчиться самостійно визначати міру ситості. Якщо ж на тарілці залишається їжа, а дитина відмовляється доїсти, то не варто змушувати її. Навіть якщо запасу з”їдених продуктів не вистачить для тривалого забезпечення ситості, ліпше дитині дозволити самостійно регулювати цей процес. Зрештою вона набуде досвіду ефективного накопичення необхідної кількості енергії. Такий стиль харчового виховання вимагає відсутності вдома печива і цукерок, якими дитина може швидко поповнити запас калорій.

* Не робіть із їжі винагороду. «Солодкі» заохочення можуть стати одним із каменів спотикання на шляху до формування здорових харчових звичок. Дитина має отримувати солодощі разом з іншими стравами як невід”ємну частину свого раціону, а не як нагороду за особливі заслуги чи для відволікання від пустощів. Демонструйте дитині шанобливе ставлення до їжі і до тих, хто її приготував, однак не створюйте культ їжі.

* Обговорюйте корисні та шкідливі властивості продуктів харчування. Дитина вивчає навколишній світ через спілкування з батьками. Якщо у неї є можливість ставити запитання, чути відповіді і роздуми авторитетних дорослих, якщо дорослі стимулюють формування її власного критичного ставлення до різних питань і тем, то на дитину не вплине ні «бомбування» рекламою, ні маніпуляції маркетингових технологій.

* Формуйте адекватну харчову поведінку дитини методом гри. Для цього підходить формат рольової гри, зокрема «В кухаря» або «В кафе», а також продуктивні види діяльності (малювання, ліплення тощо); тематичні інтерактивні бесіди з переглядом фото- і відеоматеріалів.

* Хваліть дитину. Не забувайте заохочувати дитину похвалою навіть за незвичне поліпшення її харчової поведінки. Підбадьорливе слово, на відміну від солодкої цукерки, потішить і зігріє душу дитини, при цьому збереже її тіло здоровим.

 

Наближається день народження Вашої дитини? Ви хочете потішити її і влаштувати найвеселіше свято з частуванням друзів і розвагами? Тоді ці поради — для Вас

Святковий стіл
у день народження дитини

Найчастіше дитина не бажає обмежитися кількома гостями на своєму святі. Вона хоче запросити на свято всю групу дитячого садка, бо всі діти без виключення — її найкращі друзі.
Святкування дня народження у дитячому садку — вдале рішення, до якого вдаються більшість батьків. По-перше, тут є багато можливостей і простору для дитячих веселощів. По-друге, не треба домовлятися з батьками гостей — свято відбудеться під час перебування дітей у дошкільному закладі.
А яке ж свято без святкового столу? Не секрет, що у дошкільному закладі не дозволяють частувати дітей тортами з кремом, тістечками та солодкими газованими напоями. Як бути?

Частування дітей у дошкільному закладі

Минули ті часи, коли успіх свята визначали багатством наїдків на столі. Страви мають бути смачними і корисними. Діти не повинні страждати від переїдання та розладу шлунку.

У дошкільному навчальному закладі для харчування дітей заборонено використовувати:
• м’ясо та яйця водоплавної птиці
• м’ясні обрізки, субпродукти (за виключенням печінки та язика)
• річкову та копчену рибу
• гриби
• соуси, перець, майонез
• вироби у фритюрі, зокрема чіпси
• газовані напої, квас, натуральну каву
• морозиво, кремові вироби тощо

У дошкільному закладі на свято для дітей зазвичай готують солодкий стіл. У пункті 1.10 Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженій спільним наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 17 квітня 2006 р. № 298/227 (далі — Інструкції) зазначено, що для частування дітей у дні народження, інші свята можна використовувати спечені у закладі пиріг, пиріжки або принесені батьками фрукти, ягоди, печиво промислового виробництва. 
З метою запобігання гострим кишковим захворюванням та харчовим отруєнням дітей суворо забороняється приносити у дошкільний навчальний заклад кремові вироби (торти, тістечка), морозиво, напої, зокрема солодкі газовані тощо. Готуючи святковий стіл для дітей, варто віддавати перевагу печиву чи коржикам без крему, ягодам та фруктам. Утім треба пам’ятати, що продукти промислового виробництва — цукерки, зефір, мармелад, соки тощо — відповідно до пункту 4.4 Інструкції можна використовувати лише тоді, якщо вони мають супровідні документи, що підтверджують їх походження, безпечність і якість, відповідність вимогам державних стандартів. Супровідні документи мають засвідчувати гатунок, категорію, дату виготовлення на підприємстві, термін реалізації, умови зберігання (для продуктів, які швидко псуються, термін реалізації і час виготовлення позначаються у годинах).

У дошкільних навчальних закладах забороняється використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти.
(Згідно з пунктом 4.7. Інструкції)

Оскільки діти забезпечуються повноцінним харчуванням у дошкільному закладі, не варто перевантажувати їх солодкими наїдками. Доречними будуть «нейтральні» фрукти, що зазвичай не викликають алергію: яблука, банани, виноград тощо. Їх можна нарізати шматочками, нанизати на «шпажки» і гарно викласти на блюда.
Зазвичай головним пунктом святкового меню до дня народження є торт зі свічками. Проте у дошкільному закладі торт слід замінити короваєм або пирогом. А свічки не потрібно встромляти прямо у пиріг — це не гігієнічно. Їх варто розмістити на спеціальних пластмасових підставках у центрі пирога або по краях.

Поєднуємо святкування з вихованням

Сервіруючи стіл для дошкільників, пам’ятайте, що організація дитячого свята має і виховне значення. Відповідно до пункту 1.7. Інструкції, починаючи з раннього віку дітей необхідно приділяти увагу вихованню у них культурно-гігієнічних навичок під час вживання їжі. З двохрічного віку дітей привчають користуватися серветкою. На четвертому році вчать користуватися виделкою, на п’ятому — негострим ножем. За накритим столом діти вчаться правильно сидіти, вміло користуватися столовими приборами, бути ввічливими зі своїми друзями.
Малюки проводять за святковим столом мінімум часу, надаючи перевагу іграм та розвагам. Тому, окрім святкового столу, варто поміркувати і над розважальною програмою. Взагалі, непроста й копітка це справа — святкування дня народження дитини. Але воно того варте…

 

Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.
Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою.
Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та години прийому їжі.

Привчайте дитину:

перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником;
самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу;
відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки;
не обливатись;після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.
Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним,пояснюйте йому, що і як треба робити.


ОСОБИСТА ГІГІЄНА ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

У людини ставлення до власного здоров’я формується з дитинства. Велике значення у збереженні та зміцненні здоров’я дитини має гігієнічне навчання та виховання. Це – обов’язок батьків.
Особиста гігієна — це догляд за своїм тілом та дотримання його в чистоті. Шкіра захищає тіло людини від хвороб. Коли дитина бігає, стрибає, їй стає жарко і на шкірі з’являються крапельки поту. Крім того, на шкірі є тонкий шар жиру, так званого шкірного сала. Якщо шкіру довго не мити, на ній накопичуються жир і піт, де і затримуються частки пилу. Так, шкіра стає брудною, грубою і перестає захищати тіло.
Щоранку діти повинні вмиватися: мити обличчя, руки, шию, вуха. Також необхідно робити це після прогулянок та увечері. Для процедури вмивання варто заздалегідь приготувати рушник і мило, за відсутності крана з водопровідною водою – кувшин або таз. Рушник слід вішати на гачок, а не накидати собі на шию чи плечі, бо на нього під
час умивання потраплятимуть бризки води і він буде мокрим і брудним. Умиватися краще роздягненим до поясу або в трусиках та майці. Спочатку варто гарно вимити руки з милом під струменем води, але в жодному випадку не мити руки в ємності. Руки слід намилювати один-два рази з обох боків та між пальцями, потім добре змити мильну піну та перевірити чистоту нігтів. І лише тоді, уже чистими руками, мити обличчя, вуха та шию. Після вмивання необхідно витертися насухо чистим, сухим рушником, який в кожної дитини має бути особистим. Якщо дитина добре вмивалася, то рушник залишатиметься чистим.
Починаючи з чотирьох років, дитина має навчитися самостійно мити обличчя, вуха, верхню частину грудей і руки до ліктів, а з 5-7 – річного віку обтиратися до поясу. Варто допомогти дитині після вмивання гарно розтертися рушником до відчуття приємної теплоти.
Перед сном обов’язковим є миття ніг, тому що на них дуже сильно потіє шкіра і накопичується бруд. Якщо не мити ноги щодня, носити брудні шкарпетки, панчохи, то це все сприяє появі попрілостей та натирань, а також може призвести до виникнення грибкових захворювань. Після миття ноги необхідно ретельно витерти рушником, який спеціально призначений для цієї процедури.
Неоціненне значення має вечірній душ. Так, водні процедури ввечері мають не лише гігієнічне значення, але й сприяють загартуванню, добре впливають на нервову систему та сприяють швидкому засипанню.
Рекомендується старанно мити волосся, тому що на ньому накопичується багато шкірного жиру, бруду і пилу. Обов’язковою є гігієна нігтів на пальцях рук і ніг. Під довгими нігтями, зазвичай, накопичується бруд і видалити його важко, тому раз на тиждень нігті необхідно акуратно підрізати. В жодному випадку не можна гризти нігті!
Особливої уваги вимагають руки та їх чистота. Дитині мають пояснити, що руками вона тримає різні предмети: олівці, ручки, книжки, зошити, м’ячі, іграшки; гладить тварин, торкається різних предметів (ручок, ланцюгів, гачків та інших предметів) у туалетних кімнатах. Бруд, часто невидимий, що знаходиться на цих предметах, залишається на пальцях. Якщо брати немитими руками продукти харчування, то бруд потрапляє спочатку до рота, а потім до організму. Тому необхідно мити руки перед їжею, після відвідування туалетної кімнати, після будь-якої іншої діяльності (прибирання кімнати, роботи на присадибній ділянці, гри з тваринами і тому подібне) та перед сном.
Дитина має стежити за чистотою зубів і доглядати їх, оскільки стан зубів впливає на здоров’я, настрій, міміку і поведінку людини. Дуже важливо своєчасно розпочати догляд за порожниною рота і зубами дитини. Дитина має чистити зуби вранці і ввечері перед сном.
Із раннього віку необхідно привчати дитину користуватися носовою хустинкою. Варто пояснити, що під час кашлю чи чхання з носоглотки виділяється велика кількість мікробів і, якщо не користуватися носовою хустинкою, то разом з бризками відбувається зараження оточуючих. Дитина повинна мати окрему хустинку для носа і окрему хустинку для очей (особливо під час захворювання), щоб уникнути потрапляння інфекції з носа до очей і навпаки.
Хустинки мають бути завжди чистими. Змінювати їх необхідно щодня, навіть якщо вони не були використані. Витирати рот, обличчя, перев’язувати подряпину необхідно лише чистою хустинкою.